- мочитися
- —————————————————————————————мочи́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мочитися — мочу/ся, мо/чишся, недок. 1) розм., рідко. Те саме, що мокнути 1). 2) Пас. до мочити 2) … Український тлумачний словник
моченьѥ — МОЧЕНЬ|Ѥ (2*), ˫А с. Действие по гл. мочитися: лежаше на единои сторонѣ подъ сѧ плеваше. многажды и червье въкынѧхусѧ подъ бедру ѥму с мочень˫а. и с полѣвань˫а. ЛЛ 1377, 65 об. (1074); то же ЛИ ок. 1425, 71 об. (1074) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вимочуватися — уюся, уєшся, недок., ви/мочитися, чуся, чишся, док. 1) Робитися мокрим. || рідко. Купатися. 2) Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.) … Український тлумачний словник
робити — роблю/, ро/биш; мн. ро/блять; недок. 1) перех. Займатися якою небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості.… … Український тлумачний словник
вимочитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови